Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini.Року Божого:Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. - Львів: ЛА ''Піраміда'', 2008. - 288 с.

В серпні 2008 року львівяни отримали книгу, що дозволяє оглянути наше місто з нової точки зору, крізь фільтр латинських написів. Авторам цієї книги, викладачеві кафедри класичної філології, факультету іноземних мов, при Львівському національному університеті Маркіяну Домбровському, і випускнику цієї ж кафедри,відомому перекладачеві і письменникові, знаному не лише в Україні а й за її межами, доктору наук Андрію Содоморі вдалося висвітлити найцікавіші написи Львова. Завдяки багатолітній перекладацькій праці, перебуваючи в постійній сфері впливу латинської та інших мов ці науковці змогли якнайточніше розчитати , подекуди частково затерті інскрипції, знайти помилки, що трапляються в них у звязку з реставрацією, або просто некомпитентністю людей, що різьбили, чи малювали написи(далеко не всі вони знали латинську мову).
Місяці йшли,а фотограф і дизайнер Андрій Кісь ходив вулицями Львова і відшукував найбільш вдалу для фотосесії пору дня, при якій рельєф напису виділявся би найбільш чітко. Тому всі ілюстрації до цієї книги ідеально відкривають читачеві інформацію записану на камені, ролять це на стільки вдало, що поклавши руку на сторінку з якоюсь ілястрацією, може здатись ніби доторкаєшся не до паперу, а відчуваєш шершаву нерівність каменю.
Ідея такого видання належить Василю Габору. Його авторський проект ''Приватна колекція'' в якій вийшла ця книга налічує безліч книг, що можуть бути цікавими для львівян. Видана книга у львівському видавництві ''Піраміда'', директором якого є Василь Гутковський.

Перебуваючи, як відомо, на перехресті торгових шляхів, Львів постійно вбирав у себе елементи культури інших народів, витворюючи свою власну, неповторну іпостась. Хтось лише бував тут проїздом, торгував і рухався далі, хтось осідав тут і ставав частиною міста, але оскільки латиномовна традиція поширювалася на теренах Європи, вона не оминула і Львів. Вже в 15-16 ст. Латинська мова була мовою офіційних документів у Львові. Латинська культура – це зазвичай, беспосередньо, чи опосередковано, фундамент усіх нововведень, а література так широко охоплює всі аспекти людсього життя, що не може не закохати в себе когось, хто нею цікавиться. Римські поети якнайточніше і лаконічно розглядали все повязане із людиню, її внутрішнім світом, взаємодією з іншими людьми, тому не дивно, що в їхній спадщині знаходимо вирази, фрази, сентенції повчального, глибоко-філософського змісту, на кожен життєвий випадок. Дана книга розкриє, на скільки вдало користувалися цим надбанням львівські архітектори, художники чи інші знатні люди. Книга налічує майже 300 сторінок, і охоплює, як я вже згадував раніше, лише найцікавіші, але далеко не всі, латинські написи Львова. Написи поділені тут на чотири глави, що, крім передбаченого авторами тематичного поділу, на мою думку охоплюють різні стадії розвитку ''душі'' Львова, і душі львівянина.
Перша глава описує, так би мовити, юність Львова. Львів – ще не сформований, зовсім юний, він не знає, чого хоче досягти,але задумується над оточуюючим його світом, і зрештою цей хлопчик шукає своє місце в цьому світі, а йому в цьому допомагають львівські архітектори: на фасадах будинків зявляються написи, в яких містяться життєві істини, ніби повчання, як потрібно поводити себе в житті, щоб бути гідним називатися ''Людиною'', багатьох вони заставлять переосмислити своє життя. Написи площі Ринок, і її околиць, на мою думку це найцікавіші написи, бо мають найстаріше датування, адже розміщені в найстарішій частині Львова, дозволяють уявити побут Львова сотні років тому. Дають нам відповідь на питання: Чим цікавилися наші предки? Ким вони прагнули бути?
Наступна глава, висвітлює нам духовний аспект. Аспект обєднавчий, аспект віри в Бога, а отже віри в себе... Написи храмів і церков Львова. Здебільшого написи релігійного змісту, уривки з Євангеліє, або надгробні епітафії, адже знатних людей не рідко ховали при церквах, або в церковних підземеллях. Найяскравішим прикладом цього є Каплиця Боїмів, розміщена на Площі Катедральній 1, оздоблена, унікальною фігурою сидячого в Гексиманському саду Ісуса, і написом релігійного змісту.
Світ з кожним роком прискорює свій рух: нові винаходи, нові відкриття, нові тлумачення...Дорослий, змужнілий, сформований фізично юнак-Львів, пройшов багато випробувань, його тіло де-не-де пошрамовне, проте дух його загартувався і він не втратив своєї жаги до пізнання. Без різниці, чи в нових чи старіших спорудах навчальних закладів або бібліотек, супроводжують його ті ж латинські сентенції. Приміщення читального залу наукової бібліотеки, до прикладу, – це своєрідні Мойсеєві таблиці із десятьма заповідями, для кожного, хто вирішив присвятити себе науці. В книзі також знайдемо написи на львівському архіві.
Наявність останньої глави, не є символом смерті Львова, просто все що має початок, має і свій кінець, але кожен кінець це також і початок. Прочитавши кінцеву главу книги, почнеш по новому дивитися на місто. Перегорнувши останню сторінку глави, в якій розповідається про написи на надгробках Личаківського цвинтаря, найстарішого цвинтаря у Львові, розгорнеш для себе нову сторінку величезної книги, під назвою історія Львова. Закривши книгу ''Anno Domini.Року Божого:Латинські написи Львова'', відкриєш для себе зовсім інший, не знаний до тепер Львів.

Ця книга буде цікавою для туристів, жителів інших міст України, істориків, архітекторів, митців, і просто людей, які цікавляться історією нашого міста, або хочуть більше взнати про нього. Кожен класичний філолог і безперечно всі, хто вважає себе львівянином повинен хоча б раз прочитати її, адже саме житель Львова, повністю захоплені щоденними справами, найчастіше не підіймають голову, аби оглянути будинки.

Мирослав Трофимук - молодший