«Dakh Daughters» – we’ll be back!

Текст: Ксенія Мних

Фото: Андріян Веремієнко

І ось уже втретє до Львова завітали чарівні дівчата з фрік-кабаре «Dakh Daughters» (про минулорічний концерт тут – ред.). І вкотре довели, що кабаре недаремно зветься фрік. Адже неймовірне поєднання непоєднуваного та неочікувані інтерпретації добре відомих нам творів змушують відчувати шок і захоплення водночас.

Не зважаючи на затримку початку й технічні неполадки, шоу залишило тільки найкращі враження.

_DSC_0262_01_1

«Dakh Daughters» – we’ll be back!

Цього разу дівчата хотіли зробити акцент на події, що відбуваються на Сході. Тому увесь виступ увібрав більш темне забарвлення, що відчувалося з перших нот пісні Рози/Донбас. Темп пісень був повільнішим, а в самих композиція відчувалася якась в’язкість. Найкраще біль Донбасу відчувався у вірші Жадана «Візьми», який Dakh Daughters обіграли відео-рядом, де за вікном потяга минають похмурі краєвиди. Й здавалося наче ці краєвиди саме тебе віддалять від твоєї рідної домівки, якої ти вже ніколи не побачиш, тому що:

… Не буде задимлених кухонь, не буде звичних посад,
не буде сонного світла серед нічних осель,
не буде зелених долин і заміських пустель

Буде розмазане сонце за плацкартним вікном.
Буде холерна яма, залита вапном.
Буде криваве взуття на жіночих ногах,
вимучені вартові в прикордонних снігах,

підстрелений листоноша з порожнім мішком,
підвішений за ребро священик із безжурним смішком,
цвинтарна тиша, гамір комендатур,
списки загиблих, друковані без коректур,

такі безкінечні, що навіть часу не стає
шукати в них щоранку ім’я своє.

(Сергій Жадан, «Візьми»)

Й вікно заливало дощем, наче слізьми, які лило небо, проймаючись горем тисяч людей, які більше не повернуться додому й не побачать своїх рідних.

Тим не менш, пройняті такою тужною нотою, дівчата не втратили свого внутрішнього позитиву й запалу. Коли через технічні проблеми їм не вдалося завершити пісню, вони, не розгубившись, розважали зал анекдотами та обіймами.

_DSC_0380_01_1

«Dakh Daughters» – we’ll be back!

Завершували виступ Dakh Daughters славнозвісною піснею Скрябіна «Моє море» (старше покоління, звісно ж, називає її піснею Віки Врадій – ред.), яку в народі охрестили «Кримнаш»; а також вдруге за вечір виконавши пісню Рози/Донбас, на якій здавалося, що старенька підлога театру Заньковецької не витримає шалених емоцій глядачів, що вже не могли всидіти у кріслах.

Учасниці фрік-кабаре пообіцяли зробити іще один концерт у грудні для тих зівак, які не встигли придбати собі квиточки цього разу. Але я впевнена, що багато хто захоче побачити це дійство удруге.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

UA TOP Bloggers