Гігантичний патріотизм Крихітки

Вкотре переконуюся, що визначальними рисами для претендентів на звання “доброго музиканта” в Україні, окрім гарного музичного смаку, харизми, невичерпних сил та ентузіазму мають бути ще й менеджерські здібності та найважливіша – надприроднє вміння нести пропаганду в маси. Хош-не-хош, просто співати про любов, хлопчиків і дівчаток не досить – треба шукати шляхи, якими впихати народу національні цінності і вкотре наголошувати на тому, що нас відрізняє від “братніх” народів і пояснювати, чому Україні така “крута”.

__DSC_9304

Каша Сальцова у війні за відновлення національної ідентичності українця провела і провадить не мало боїв, більшість з них виграшні, постріли влучні, удари точні, але про це знають одиниці. Так в Україні повелося, що ми свою ідентичність відновлюємо знехотя, бо любимо, коли нас “має” певний верховний “мен”, тому потуги Сальцової, Кузьми, Положинського, Юрченка, Компаніченка, і всіх тих, хто намагається, зависають примарним медіа-димком десь в нетрях наших делірійних снів про Європу.

__DSC_8912

Черговою спробою поєднати приємне із корисним був вчорашній концерт Крихітки – концептуальні візуалізації із ключовими фігурами української історії, рідковживаними словами чи перепискою з учасниками АТО підтвердження, що якісна ідея і концепція перетворюють кліки миші в повноцінний матеріал, а патріотизм – це не кричати “Слава Україні!” за кожним рогом і точно не міські “розмальовки” – нехай все буде прапор, а вміння донести до народу культурний source code.

Попри те, що поганий звук у Львові – це константа, така незручність, яка дозволяє відфільтрувати справжніх фанів від зайд. Справжні фани розпізнають слова всіх пісень навіть із холу івент-холу… Мабуть, Львів – місто фанатів усіх-усіх гуртів і “звукачі” про це знають… Оскільки зачепили технічний бік концерту, то скажу кілька добрих слів: справді потішило світло. Світлові ефекти в “КІНО”, на мою скромну думку, найкращі у Львові.

__DSC_8792

І мажорна нота на завершення. Святослав Роман, організатор концерту, на завершення концерту попросив підняти руку тих, хто був 10 років тому на концерті Крихітки Цахес у Ляльці, нарахувалося не більше десяти рук, а отже естафета успішно передається. Приємно бачити старших, молодших і зовсім юних дівчаток, які зачудовано пожирають кожен рух, кожне слово і погляд Каші – всі ці крихітки, наче губка, вбирають її  природну емансипованість і це перемога, адже з такими жінками українські “хлопчики для биття” матимуть стимул ставати “хлопчиками для серцебиття”.

Більше фото тут –


Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

UA TOP Bloggers