Антонич у Львові

Текст: Олександра Будлянська

Фото: Паша Петрук

Нещодавно у Львові сталося оригінальне перевтілення музики, поезії, прози та відео, за участі українських та польських митців, під назвою «Антонич удома».

Богдан-Ігор Антонич дуже суперечлива та містична постать в українській літературі. Юний геній використовував філософську лірику, релігійні та космічні мотиви, лемківський фольклор та язичницьку символіку. Перекладав, писав прозу та статті літературно-критичного та теоретико-літературного характеру.

Про Антонича згадують рідко. Його стиль життя асоціюється із життям французького поета Артюра Рембо, який теж швидко пішов із життя, а всі свої вірші написав у молодості, закінчивши літературну діяльність, коли йому виповнився 21 рік.

DSC_7384

Юрій Андрухович, один з голосів вистави «Антонич удома» проводить цікаву асоціацію, він каже: «Життя Антонича було недовге й обірвалося у 27 років, але можливо, саме завдяки цій обставині він був і залишається таким близьким для молоді, чимось на зразок львівського Джима Морісона 1930-х років».

DSC_7327

Що ж відбувалося на сцені? «Антонич удома» містить три частини – це три версії Антоничевого «вдома»: дитинство, Лемківщина, Новиця; Львів як сюрреалістичний мегаполіс; вічність і космічний «дім за зорею».

Вірші Антонича на сцені читали, проговорювали, співали, кричали. Усе починалося із народження чогось нового, архаїки, себто появи самого Богдана-Ігоря. Фоном служили приємні кольори. Потім, коли дійшло до Львова, то мелодії обривалися, кольори ставали темнішими, себто починався хаос, рух великого міста.

З нами поділилася враженнями одна глядачка – студентка Світлана: «Насправді дуже гарно, якщо їхня акція була направлена на популяризацію Антонича, то їм вдалось – захотіла знайти ті вірші, які вони виконували, і проштудіювати його творчість, щоб знайти щось для себе. І, звичайно, якщо вони хотіли містифікувати його, то й це їм вдалось, бо що може бути крутішим за постать молодого талановитого поета, який так швидко пішов із життя. А як то все обіграно, мурашки бігали по шкірі. Але, звісно, треба було зовсім розслабитись й пуститись в те дійство, в круговерть надзвичайно звучного, харизматичного, неоднорідного виконання віршів й поєднання нетипових інструментів. Плюс особливого звучання додавала сама сцена театру імені Марії Заньковецької.»

DSC_7402

Митцям вдалося  відкрити Антонича для молоді. Познайомити глядачів та й заразом і слухачів із творчістю поета. Відкрити світ загадкового генія, пропустивши його творчість крізь себе, показати її на свій манер.

 

Більше фото тут.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

UA TOP Bloggers